берека

Значення

1. (Ботаніка) –

   Рід дерев або кущів родини розоцвітих, що ростуть переважно в помірних широтах Північної півкулі; горобина (Sorbus).

2. (Ботаніка) –

   Плоди дерева береки, ягоди, що вживаються в їжу, часто після заморожування, та використовуються для приготування варення, вина, настоянок; горобина.

3. (Ботаніка) –

   Дерево берека звичайна, або горобина берека (Sorbus torminalis), листяне дерево з цінною твердою деревиною, поширене в Європі, Західній Азії та Північній Африці.

Правопис та відмінювання