берчист

1. Учень або послідовник Берча — ченця-василіянина, церковного діяча та письменника XVIII століття, який був прихильником унії та відомий своєю полемікою з православними ієрархами.

2. Представник релігійно-політичного угруповання в Галичині XVIII століття, що підтримувало ідеї та діяльність Йосифа Берча, зокрема в боротьбі за скасування церковної унії та повернення до православ’я.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |