берберин

Значення

1. (Медицина) –

   Алкалоїд, що міститься в коренях та корі барбарису, жовтодзюбика та деяких інших рослин; застосовується в медицині як жовчогінний засіб.

2. (Хімія) –

   Хімічна сполука (C₂₀H₁₈NO₄⁺), представник ізохінолінових алкалоїдів, що має жовтий колір та гіркий смак.

Правопис та відмінювання