Значення
- (Етнографія) –
Представник народу берберів — корінного населення Північної Африки, що розмовляє мовами берберської групи та має давню самобутню культуру.
- (Історія) –
Заст. (перев. у множині) У давніх греків та римлян — узагальнена назва чужинців, варварів, особливо тих, що мешкали на північ від Єгипту в Північній Африці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. берберієць, р. берберійця, д. берберійцеві, з. берберійця, о. берберійцем, м. берберійцеві, к. берберійцю