Значення
- (Етнологія) –
Представник одного з народів, що населяють Північну Африку (переважно Марокко, Алжир, Туніс, Лівію, Мавританію), а також частину сучасних держав Західної Африки; автохтонне населення цього регіону.
- (Лінгвістика) –
Назва групи споріднених мов (тамазигт, ташелгіт, кабільська та ін.), що належать до берберо-лівійської гілки афразійської мовної родини і поширені серед берберських народів.
- (Лінгвістика) –
(у значенні прикметника) Стосунний до берберів або берберських мов; властивий їм.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бербер, р. бербера, д. берберові, з. бербера, о. бербером, м. бербері, к. бербере