бензилпеніцилін

[bɛnzɪlpɛnit͡sɪlin] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Медицина) –

    Бензилпеніцилін — природний антибіотик із групи пеніцилінів, що є одним із перших та найбільш ефективних лікарських засобів для лікування інфекцій, спричинених чутливими до нього грампозитивними бактеріями (наприклад, стрептококами, стафілококами, збудниками сифілісу, менінгіту).

  2. (Медицина) –

    Бензилпеніцилін — фармакологічна назва лікарської речовини, яка є бензиловим ефіром пеніцилінової кислоти та використовується для виготовлення лікарських форм (наприклад, солей натрію або калію) для парентерального введення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бензилпеніцилін, р. бензилпеніциліну, д. бензилпеніцилінові, з. бензилпеніцилін, о. бензилпеніциліном, м. бензилпеніциліні, к. бензилпеніциліне

Більше записів