Значення
- (Хімія) –
Бензоїлацетон — органічна сполука, що належить до класу ароматичних кетонів, похідний ацетону; безбарвні кристали з ароматом, що нагадує кумарин, які використовуються в парфумерії як фіксатор ароматів та у хімічному синтезі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бензоїлацетон, р. бензоїлацетону, д. бензоїлацетонові, з. бензоїлацетон, о. бензоїлацетоном, м. бензоїлацетоні, к. бензоїлацетоне