Древослів

Словник Української Мови

бензопокажчик

[bɛnzopokɑʒt͡ʃɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Пристрій у транспортних засобах, що призначений для візуального відображення рівня палива (бензину, дизельного палива тощо) у паливному баку; паливний покажчик.

  2. (Техніка) –

    Розмовна назва для будь-якого індикатора або датчика, що пов’язаний з паливною системою автомобіля.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бензопокажчик, р. бензопокажчика, д. бензопокажчикові, з. бензопокажчик, о. бензопокажчиком, м. бензопокажчикові, к. бензопокажчику

Більше записів