Значення
- (Техніка) –
Властивість матеріалу (переважно гуми, різних полімерів, герметиків) зберігати свою структуру, форму, міцність та еластичність при тривалому контакті з нафтопродуктами, зокрема бензином, маслами та мастилами, не руйнуючись, не розбухаючи і не втрачаючи експлуатаційних якостей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бензомастилостійкість, р. бензомастилостійкості, д. бензомастилостійкості, з. бензомастилостійкість, о. бензомастилостійкістю, м. бензомастилостійкості, к. бензомастилостійкосте