1. (діал.) Те саме, що бентега — невеликий візок на двох колесах для перевезення вантажів, який тягнуть люди або тварини.
2. (перен., розм.) Про людину, яка виконує нудну, одноманітну, важку роботу; робітник, наймит.
бентег
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |