бенд

1. Музичний гурт, ансамбль, переважно популярного, рок- або джазового напряму, що складається з виконавців на різних інструментах та часто включає вокаліста.

2. У спорті (переважно американському футболі) — спеціально підготовлений музичний колектив, що виконує марші та інші композиції під час спортивних змагань на стадіоні для підтримки команд та розваги глядачів.

Приклади вживання слова:

бенд

Приклад 1:
Для ста- левих і титанових труб як наповнювач застосовують сплав « Церро- бенд», до складу якого входять вісмут, свинець, олово та кадмій. У де- яких випадках труби згинають за допомогою згинальних пристроїв у вигляді окремих шайб або кульок із мастилом, а також у пристроях під тиском одного мастила.
— Тютюнник Григорій, “Вир”