бенчмаркінг

[bɛnt͡ʃmɑrkinɦ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Менеджмент) –

    Процес систематичного порівняння продуктів, послуг, процесів або практик організації з аналогічними показниками лідерів галузі або конкурентів з метою виявлення найкращих рішень, встановлення стандартів та вдосконалення власної діяльності.

  2. (Менеджмент) –

    Управлінська стратегія та методологія, що полягає у вивченні, аналізі та запозиченні найефективніших методів роботи з інших підприємств чи галузей для підвищення власної конкурентоспроможності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бенчмаркінг, р. бенчмаркінгу, д. бенчмаркінгові, з. бенчмаркінг, о. бенчмаркінгом, м. бенчмаркінгові, к. бенчмаркінгу

Більше записів