бема

[bɛmɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Архітектура) –

    В архітектурі: вівтарна перегородка у візантійських храмах, що відокремлює вівтарну частину (апсиду) від нави; прототип сучасного іконостаса.

  2. (Мистецтво) –

    В античній архітектурі: підвищення, помост або платформа для оратора, статуї божества або вівтаря, що часто оточувалося колонами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бем, р. бема, д. бемові, з. бема, о. бемом, м. бемі, к. бем

Більше записів