белбас

1. (діал.) Повільна, незграбна, неспритна людина; ледащо, лепетуха.

2. (діал.) Той, хто говорить незрозуміло або нісенітниці; базіка, теревеня.

3. (діал., рідк.) Великий, грубий предмет; щось громіздке і незграбне.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Болван, белбас i стультус! — гримнув Патрокл. — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |