бекання

[bɛkɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Зоологія) –

    Дія за значенням дієслова «бекати»; вимова звуків, що нагадують «бе-бе», характерних для вівці або кози.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно: нерішуче, боязке або плаксиве вираження незгоди, скарг; бурчання, базікання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бекання, р. бекання, д. беканню, з. бекання, о. беканням, м. беканні, к. бекання

Більше записів