бегінка

[bɛɦinkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Етнографія) –

    Жіночий головний убір у вигляді невеликої овальної шапочки, часто прикрашеної вишивкою або коралами, який носили переважно в західних областях України (Галичині, Буковині, Закарпатті) як частину національного строю.

  2. (Спорт) –

    Рідкісна назва для невеликої бігової доріжки або місця для бігу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бегінка, р. бегінки, д. бегінці, з. бегінку, о. бегінкою, м. бегінці, к. бегінко

Більше записів