бедуїнський

1. Який стосується бедуїнів — кочових арабських племен пустельних регіонів Близького Сходу та Північної Африки, їхнього життя, побуту, культури чи мови.

2. Характерний для бедуїнів, властивий їхньому способу життя (наприклад, кочовий, племінний, суворий).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |