беатриса

1. Жіноче ім’я італійського походження (Beatrice), що означає “та, що дарує блаженство” або “блаженна”.

2. У світовій літературі — символ ідеальної жіночності та божественної любові, натхнення поета, зокрема через образу Беатріче Портинарі у “Божественній комедії” Данте Аліг’єрі.

3. (Переносно) Жінка, яка є вищим ідеалом, джерелом натхнення та духовним провідником для когось.

Приклади:

Приклад 1:
Суща Беатриса! Таке біляве, тихе, а тиха вода, кажуть, береги рве.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”