Словник Української Мови
Буква
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “бджола” — невелика бджола, бджілка.
2. (переносно, розмовне) Про метушливу, працьовиту людину, зазвичай жінку або дівчину.
3. (у спеціальній термінології) Розмовна назва для окремих видів комах, що нагадують бджіл зовнішнім виглядом або поведінкою (наприклад, деякі мухи-сирфіди).
Приклад 1:
Так недотепний, темний чоловік Недолюбляє ясної освіти, Бо, як той Жук, до темноти привик; А дай йому хоч зернятко просвіти, Не буде він, як Жук, гудіти, У його загуде, як Бджілочка гула, Розумна правда і хвала. 1891 Зозуля й Горлиця Зозуля Горлиці жалілась, Що доля їй недобрая судилась; Мов сирота вона, тиняється сама, Минає літечко, порадоньки нема.
— Котляревський Іван, “Енеїда”