базиліанин

[bɑzɪliɑnɪn] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    Член католицького чернечого ордену святого Василія Великого, що діє переважно в Україні та країнах Східної Європи і використовує візантійський обряд.

  2. (Релігія) –

    У широкому історичному контексті — монах чинів святого Василія (базиліян), особливо стосовно представників цього ордену на українських землях у період після Берестейської унії 1596 року.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. базиліанин, р. базиліанина, д. базиліанинові, з. базиліанина, о. базиліанином, м. базиліанині, к. базиліанине

Більше записів