базихроматин

[bɑzɪxromɑtɪn] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Біологія) –

    БАЗИХРОМАТИН — у цитології: частина хроматину клітинного ядра, що інтенсивно забарвлюється основними (базовими) барвниками через високий вміст ДНК; відповідає щільним, транскрипційно неактивним ділянкам хромосом (гетерохроматину).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. базихроматин, р. базихроматину, д. базихроматинові, з. базихроматин, о. базихроматином, м. базихроматині, к. базихроматине

Більше записів