Значення
- (Біологія) –
(біол.) Здатність клітинних структур до забарвлення основними (лужними) барвниками, що свідчить про високий вміст нуклеїнових кислот (зокрема, РНК) або кислих глікопротеїнів.
- (Медицина) –
(мед., гістол.) Властивість цитоплазми деяких клітин (наприклад, плазматичних, бокалових клітин) інтенсивно поглинати основні барвники, що використовується в діагностиці для виявлення певних патологічних змін.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. базифілія, р. базифілії, д. базифілії, з. базифілію, о. базифілією, м. базифілії, к. базифіліє