1. (мед.) Збільшення кількості базофільних гранулоцитів (базофілів) у периферичній крові, що може бути ознакою деяких захворювань або патологічних станів.
2. (біол., гістол.) Здатність клітинних структур забарвлюватися основними (базовими) барвниками, що використовується в мікроскопічних дослідженнях для вивчення тканин.