бажаючий

1. Який має бажання, намір щось зробити або отримати; той, хто прагне чогось.

2. Який виражає бажання, спрямований на здійснення чогось (про думки, почуття тощо).

Приклади:

Приклад 1:
І ось із цієї багатющої скарбниці кожен бажаючий освічений чернець, священик чи й благочесний городянин (згадаймо Богдана Ба- лику) брав те, що йому подобалося, компонував його книжною чи роз- мовною мовою й записував. Крім того, (і це відмічав ще В. Перетц 41) дані тексти суттєво впливали на інші пам’ятки, зокрема Синопсис, та й щодо Густинського літопису, як ми вже зазначали, не завжди однозначно можемо стверджувати – походять житія від його тексту, чи його текст використаний у житії.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”