базальт

1. Вулканічна гірська порода темно-сірого, чорного або зеленувато-чорного кольору, що утворюється при застиганні лави; має щільну, дрібнокристалічну структуру і широко використовується в будівництві як облицювальний та дорожній матеріал.

2. Заст. Твердий, міцний камінь взагалі; часто вживається в художній літературі як символ міцності та незламності.

Приклади:

Приклад 1:
Вже в епоху Стародавнього Царства вони використовували великий набір мідних і кам’яних інструментів, з допомогою яких обробляли не лише м’які кам’яні породи та дерево, а й тверді мінерали: граніт, базальт, діорит тощо. Самим куванням і перековуванням єгиптяни робили свій інструмент дуже твердим (це були ножі, пилки, шила, голки, пробійники, долота, тесла, мотики тощо). — Невідомий автор