байцювання

[bɑjt͡sjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Етнографія) –

    Власна назва традиційного весняного обряду в деяких регіонах України (зокрема, на Гуцульщині), пов’язаного з проголошенням весни, колядуванням та обходом дворів із спеціальними піснями-веснянками (байцями), який відбувається 9 березня (за старим стилем) — на день Сорока мучеників.

  2. (Етнографія) –

    Загальна назва для дії за значенням дієслова “байцювати” — обряд колядування з байцями навесні, весняння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. байцювання, р. байцювання, д. байцюванню, з. байцювання, о. байцюванням, м. байцюванні, к. байцювання

Більше записів