байталуватий

1. (про людину) Який має риси, властиві персонажу українського фольклору Байдалі (Байдалі-Байда), — хитрий, спритний, жартівливий, а часом і лукавий; байдикуватий, бешкетний.

2. (переносно, рідше) Такий, що нагадує поведінкою або характером Байду; несерйозний, легковажний, схильний до пригод та розваг.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |