байта

1. Одиниця вимірювання об’єму інформації в обчислювальній техніці та цифрових комунікаціях, що зазвичай складається з 8 бітів і може представляти один символ (літеру, цифру, знак).

2. Уживана, але застаріла назва села Байтали у Закарпатській області України.

Приклади вживання

Приклад 1:
у постмодерні У цьому контексті єдино справжньою реальністю байдужості виявляється реальність її вербального вираження — той «диво-пошук залишків утоми самої мови», який і править за предмет аналізу для Р. Барта, байта, Балта, банта, бара, барка, барда, баржа, барита, барка, барна, барса, Берта, борта, брата, бурта, гарта, карта, Марта, марта, парта, чарта у «Фрагментах Любовного Дискурсу». у школі — Ви учень (учениця)?
— Невідомий автор

Приклад 2:
За допомогою одного байта можна закодувати 28 = 256 різних комбінацій бітів, а отже, 256 різних символів. Щоб не було розходжень у кодуванні символів, існує єдиний міжнарод- ний стандарт – так звана таблиця ASCII-кодів (American Standard Code for Infor- mation Interchange – американський стандартний код для обміну інформацією, див.
— Невідомий автор

Приклад 3:
Символи ASCII мають коди від 0 до 127, тобто значення пер- шої половини можливих значень байта, хоча часто кодами ASCII називають всю таблицю з 256 символів. Перші 128 ASCII- кодів є єдині для всіх країн, а коди від 128 до 255 називають розширеною частиною таблиці ASCII, де залеж- но від країни розташовується національний алфавіт і символи псевдографіки. — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |