байронічний

1. Пов’язаний з творчістю, особистістю або літературним стилем англійського поета-романтика Джорджа Гордона Байрона (1788–1824).

2. Характерний для літературного героя байронівського типу (наприклад, Чайльд-Гарольда, Манфреда): загальмований, розчарований у житті, схильний до рефлексії та індивідуалістичного протесту проти суспільних норм, часто з почуттям власної вищості та внутрішньою трагедією.

3. (Перен.) Про людину або її поведінку, вчинки: величний, драматично-задумливий, з відтінком свідомої театральності та інтимного трагізму; меланхолійно-загадковий.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |