байрачок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “байрак” — невеликий яр, балка, заглиблення в рельєфі місцевості, зазвичай заросле деревами та чагарниками.

2. Власна назва (топонім) — часто вживається як назва невеликих населених пунктів, урочищ, лісів або інших географічних об’єктів, розташованих у подібній місцевості (наприклад, село Байрачок).

Приклади вживання слова

байрачок

Приклад 1:
Аж коло шляху, що йде проз Макіївський байрачок, здається на Буду, він мене торк у спину. «Злазьте, — каже, — діду, та йдіть собі в Тернівку»; і взяв у мене батіг і віжки.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”

Приклад 2:
Недовго й дожидалися: iде Роман та просто в байрачок. Двоє зостались там, де сидiли, а Струк поплазував обережно помiж кущами слiдком за Романом. — Невідомий автор