1. (розм.) Надзвичайно байдужий, абсолютно незворушний, що не виявляє найменшої зацікавленості або емоційної реакції; найвищий ступінь ознаки, виражений прикметником “байдужий”.
байдужісінький
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |