байбара

[bɑjbɑrɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно в західних регіонах України.

  2. (Геологія) –

    Назва невеликої річки або струмка в Україні, зокрема притоки річки Стрий у Львівській області.

  3. (Лінгвістика) –

    У місцевих говірках може вживатися як позначення повільної, млявої людини або як діалектний синонім до слів “байдужість”, “ледарство”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. байбара, р. байбари, д. байбарі, з. байбару, о. байбарою, м. байбарі, к. байбаро

Більше записів