Значення
- (Зоологія) –
Зменшувально-пестлива форма від слова “байбак” — невеликий степовий гризун із родини вивіркових, що впадає в зимову сплячку.
- (Лінгвістика) –
Розмовне звернення або прізвисько до повільної, млявої, сонливої людини.
- (Зоологія) –
(діал.) Личинка жука, хробак.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. байбачок, р. байбачка, д. байбачкові, з. байбачка, о. байбачком, м. байбачкові, к. байбачку