Древослів

Словник Української Мови

батюшчин

[bɑtjuʃt͡ʃɪn] Прикметник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    Належний батюшці, властивий батюшці; такий, що стосується батюшки.

  2. (Релігія) –

    Належний священику, властивий священику; такий, що стосується священика.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. батюшчин, р. батюшчиного, д. батюшчиному, з. батюшчиного, о. батюшчиним, м. батюшчинім

Більше записів