батура

[bɑturɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Геологія) –

    (діал.) Високий пагорб, крута гора, скеляста височина; урвище, обрив.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., розм.) Про вперту, непоступливу, з характером людину (переважно жінку).

  3. (Геологія) –

    (власна назва) Назва ряду географічних об’єктів (гори, пагорби, урочища) в Україні, зокрема в Карпатах та на Поділлі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. батура, р. батури, д. батурі, з. батуру, о. батурою, м. батурі, к. батура

Більше записів