1. Рідкісне прізвище українського походження.
2. У мисливській термінології — звуконаслідувальне позначення пострілу, а також сама дія стрільби (наприклад, “чути бац у лісі”).
бац
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Бац, і півкварти випили… – Ну так що, що випили? Хіба ми дурно випили?
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 2:
Дядя Варфоломiй розмахує руками i — — бац! — побiг на вокзал, не попрощавшись, на дачний потяг, щоб знову на закинуту станцiю, в ортечека й випити там з далеким знайомим чаю, а потiм уже додому, на заняття.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”
Частина мови: іменник (однина) |