батодзюцу

1. Мистецтво володіння мечем (катаною) у японських бойових мистецтвах, що включає техніки виймання з піхов (нукі) та миттєвого удару одним безперервним рухом.

2. Спеціалізована фехтувальна дисципліна, що вивчає тактику та стратегію першого удару, заснована на традиційних самурайських школах (корю) та їх сучасних інтерпретаціях.

Приклади:

Відсутні