басиста

[bɑsɪstɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Мистецтво) –

    (муз.) Належний до басиста, властивий басистові; призначений для басиста.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., розм.) Про низький, глибокий голос або звук, що нагадує тембр баса.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. басист, р. басиста, д. басистові, з. басиста, о. басистом, м. басисті, к. басисте

Більше записів