Древослів

Словник Української Мови

басинетник

[bɑsɪnɛtnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    (іст.) Легкий металевий шолом, зазвичай з кільцями для кріплення до кольчуги або бригантини, що був поширений у Європі в XIII–XIV століттях; різновид середньовічного закритого шолома.

  2. (Історія) –

    (іст., рідк.) Воїн, озброєний таким шоломом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. басинетник, р. басинетника, д. басинетникові, з. басинетника, о. басинетником, м. басинетникові, к. басинетнику

Більше записів