1. (дієслово, зворотне) Зазнавати бастування, бути підданим бастуванню; ставати об’єктом страйку або припинення роботи.
2. (дієслово, зворотне, рідк.) Бути в стані страйку, припиняти роботу колективно (про групу людей, колектив); страйкувати.
Словник Української
Буква
1. (дієслово, зворотне) Зазнавати бастування, бути підданим бастуванню; ставати об’єктом страйку або припинення роботи.
2. (дієслово, зворотне, рідк.) Бути в стані страйку, припиняти роботу колективно (про групу людей, колектив); страйкувати.