баста

[bɑstɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Вигук, яким виражають категоричне рішення припинити щось, закінчити справу, розмову; досить, годі, кінець.

  2. (Мистецтво) –

    Назва карткової гри, а також окремого туру в деяких азартних іграх, де гравець оголошує, що його карта (або комбінація) є найвищою, і більше не бере карт.

  3. (Мистецтво) –

    У музиці: позначка у нотному записі, що вказує на повторення частини твору до цього місця або (рідше) на кінець твору.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. баст, р. баста, д. бастові, з. баст, о. бастом, м. басті, к. басте

Більше записів