Древослів

Словник Української Мови

басовитість

[bɑsoʋɪtistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Властивість за значенням прикметника “басовитий”: низький, глибокий, басовий тембр голосу або звучання музичного інструмента.

  2. (Мистецтво) –

    Музичний термін, що означає характерну темброву якість, насиченість низькими частотами, притаманну басовому регістру.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. басовитість, р. басовитості, д. басовитості, з. басовитість, о. басовитістю, м. басовитості, к. басовитосте

Більше записів