1. Музичний термін, що позначає техніку композиції або виконання, при якій у нижньому голосі (басу) постійно повторюється коротка мелодична або ритмічна фігура (остинатна фігура), що створює основу для розвитку інших голосів.
2. Власна назва (категорія “термін”) для позначення конкретного музичного твору або його частини, побудованого на основі такої техніки, наприклад, “Пасакалія” або “Чакона” барокової епохи.