басоля

[bɑsoljɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Народний струнний музичний інструмент, схожий на скрипку, але більших розмірів, з трьома струнами, на яких грають смичком; використовується переважно для супроводу у складі капели бандуристів або трійці музикантів.

  2. (Мистецтво) –

    Рідкісне, застаріле позначення контрабасу в симфонічному оркестрі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. басоля, р. басолі, д. басолі, з. басолю, о. басолею, м. басолі, к. басоле

Більше записів