1. Музичний прийом, при якому у нижньому голосі (басу) багаторазово повторюється коротка мелодична фраза, ритмічна фігура або гармонійний оборот, що створює основу для розвитку інших голосів у творі.
2. Постійно повторюваний, незмінний басовий мотив, що слугує фундаментом музичної форми, характерний для барокової музики, а також для деяких стилів народної та сучасної музики.