баскак

1. У Золотій Орді та інших монгольських державах XIII–XV століть — чиновник, уповноважений збирати данину з підкорених народів, здійснювати контроль за місцевою владою та вести облік населення.

2. У переносному значенні — людина, яка поводиться жорстоко та деспотично, пригнічує інших; кривавий намісник, кат.

Приклади:

Відсутні