башта

[bɑʃtɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Висока споруда оборонного призначення, частина фортифікаційних укріплень замку, фортеці або міста, що використовувалася для спостереження, оборони та ведення вогню.

  2. (Техніка) –

    Висотна споруда технічного або господарського призначення (наприклад, водонапірна, бурова, охолоджувальна, телевізійна башта).

  3. (Інше) –

    У шахах — фігура, що ходить по вертикалях і горизонталях, також відома як тура.

  4. (Архітектура) –

    Застаріла назва високої будівлі з вежею, хмарочоса.

  5. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — про щось високе, громіздке або що виступає вертикально (наприклад, башта книг, крижана башта).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. башта, р. башти, д. башті, з. башту, о. баштою, м. башті, к. башто

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів