Древослів

Словник Української Мови

басетник

[bɑsɛtnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Зоологія) –

    Рідкісна порода мисливських собак, що походить від басет-гаунда, відома короткими потужними лапами, видовженим тулубом і довгими в’язкими вухами; басет.

  2. (Зоологія) –

    Розм. Власник, доглядач або любитель собаки породи басет (басет-гаунд).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. басетник, р. басетника, д. басетникові, з. басетника, о. басетником, м. басетникові, к. басетнику

Більше записів