1. Найнижчий чоловічий співчий голос, що характеризується повнотою звучання, силою та об’ємом у нижньому регістрі.
2. Співак, який володіє таким голосом і виконує партії, написані для цього голосу в музичних творах.
3. Музичний струнний щипковий інструмент групи віол, попередник сучасного контрабасу, що був поширений у XVI–XVIII століттях.
4. Розмовна назва контрабасу — найбільшого за розміром і найнижчого за звучанням струнного смичкового інструменту сучасного симфонічного оркестру.
5. У переносному значенні — про щось дуже низьке за тоном, глибоке і дзвінке (про звук, голос).