бариш

1. (заст.) Прибуток, нажива, зиск, дохід від торгівлі, підприємницької діяльності або фінансових операцій.

2. (перен., розм.) Користь, вигода, перевага, отримана від якоїсь справи чи ситуації.

Приклади вживання

Приклад 1:
Бариш нечистого в цій партії окупив усі його попередні поразки, тож із гоготом, у су­ проводі фавнів та русалок, він воцарився на значній частині суші, й дажи в морі отхапав собі немалі маєтки. Ше й дачку збудував дето 134в районі острова Тузла.
— Невідомий автор

Приклад 2:
Кажен з свово ремесла можить сiбє бариш брать. — Нехай i бариш, та не здирство, — озвався батько, — а то цей був такий харпак, що сiряк на хребтi не держався, а тепер уже бач у якi достатки з тих баришiв убився.
— Невідомий автор

Приклад 3:
Рябченко радiв: три карбованцi зоставалися йому — несподiваний бариш. А Денис пiшов додому розлютований, бо пропало сало, пропали й три карбованцi. — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |